Чи є ідеальний шовний матеріал?

Для успішної операції в стоматології важливе значення має вибір гарного шовного матеріалу. У кожному даному випадку вибір шовного матеріалу відбувається, виходячи зі стану пацієнта, досвіду хірурга, техніки операції та розміру рани. Фахівці кажуть, що нині немає жодного шовного матеріалу, який би відповідав усім вимогам ідеального матеріалу. Для того щоб зробити вибір, необхідне розуміння фізичних та механічних властивостей шовних матеріалів.

Шви вимагають ряду специфічних властивостей шовного матеріалу, таких як розмірна стабільність, відсутність пам’яті матеріалу, міцність на розрив, надійність вузла та достатня гнучкість, щоб не травмувати слизову оболонку рота.

Вузол є найслабшою частиною шва. Існує багато факторів, що впливають на загальну цілісність вузла, таких як натяг, вид вузла, кількість обертів та довжина розрізаних кінців.

Накладання шва в ротовій порожнині відрізняється від такого ж процесу в інших місцях тіла через тип залучених тканин, постійної присутності слини, високої васкуляризації тканин, функцій, пов’язаних з мовленням, жуванням і ковтанням.

Якщо ідеального шовного матеріалу для всіх випадків не існує, потрібно шукати наближений до ідеального варіанту в кожному конкретному випадку.

Шовний матеріал класифікують за кількома критеріями: натуральний чи синтетичний; моноволокно або складна плетена структура, що розсмоктується або не розсмоктується. Лікар вибирає тип шовного матеріалу за кількома критеріями, які включають розсмоктуваність, зручність у користуванні, міцність і структуру шва.

Плюси та мінуси

Розсмоктується – це зручно, його зазвичай не потрібно видаляти. Проте ці матеріали бувають непередбачувані щодо різних реакцій тканин з їхньої деградацію.

Монофіламентні нитки або мононитки викликають меншу реакцію тканин, ніж багатофіламентні нитки складної структури. Їх застосування спричиняє менший ризик інфікування порівняно з плетеними шовними матеріалами. Однак їх обрізані кінці можуть дратувати слизову оболонку та викликати виразки.

Багатоволокнові нитки прості у користуванні та зав’язуванні, оскільки вони мають меншу жорсткість на вигин і легко утворюють стабільний вузол. Однак їх плетена структура часто сприяє нагромадженню залишків їжі і, як наслідок, бактерій.

Шовк

Серед піонерів «шовника» виділяється звичайний шовк – продукт життєдіяльності шовковичного шовкопряда. Шовк використовують і люблять досі, правда не в такому форматі, як 1890 року, коли цей матеріал почали використовувати вперше. Тепер на виробництві його звільняють від усього зайвого та покривають силіконом. До речі, шовк вважається матеріалом, що не розсмоктується, проте шовкові шви руйнуються приблизно через два роки.

Шовк простий у користуванні – на натуральній нитці легко затягувати вузли. Натуральний матеріал навряд чи спричинить алергічну реакцію у пацієнта. М’яка структура шовку робить його щадним для ніжних тканин. Він не колеться, що зручно для пацієнта.

Через те, що шовк має тенденцію проникати в клітини, які він зшиває, його видалення – досить болісний процес. Саме тому сучасний шовк для хірургії покривають силіконом або спеціальним воском для обмеження капілярності.

Шовк має низьку міцність на розрив при сильному натягу. Тому нитку спрямовують у мультиволокно і забезпечують гладким покриттям. Монофіламентні форми вже не рвуться так легко, як мононіти, і зберігають дві третини своєї первісної міцності протягом приблизно 11 років.

Нейлон

Шовний матеріал з нейлону, а точніше з поліаміду 6 – 6,6, особливо добрий для накладання дуже тонких швів. Матеріал дуже стійкий до розривів навіть за дуже тонкого діаметру волокон.

Нейлон, як і всі монофіламенти, має ідеально гладку поверхню, що дозволяє нитки не травматично прослизати через тканини. Однак, як і всі моноволокна, він жорсткуватий, так що передбачає докладання зусиль при затягуванні вузлів.

Міцність нейлону на розрив з часом знижується, тому він не придатний для застосування за такими показаннями, що потребують тривалої стабільності шовного матеріалу.

Для того щоб нейлон став більш м’яким та еластичним, виробники піддають його спеціальній обробці. В результаті похідні нейлону стають еластичнішими, навіть у сухому та стерильному стані і при цьому залишаються міцними та стійкими до розриву.

Поліамід

Поліамід популярний у виробників шовного матеріалу. З метою поліпшення його властивостей у лабораторіях вигадують форми, які б відповідали широкому спектру запитів хірурга. Так було створено ПСЕВДОмонофіламентний шовний матеріал. Особливістю такої структури є хаотичне розташування пучків монофіламентів усередині волокна, укладених усередині трубки, що утворюється спеціальним покриттям, що надає йому властивість монофіламентного матеріалу з властивою монофіламент гладкою поверхнею. Мова, звісно, ??про популярний шовний матеріал Супрамід компанії Ресорба. При невеликій товщині нитка Супраміда являє собою монофіламентний шовний матеріал, при великих діаметрах – це кручений поліфіламентний шовний матеріал, покритий поліамідом 6 (полімер е-капролактаму) для забезпечення гладкості поверхні.

Поліпропілен

Поліпропілен використовують для виробництва шовного матеріалу, який покликаний скріплювати тканини на тривалий термін, оскільки поступового розсмоктування не відбувається. Матеріал компенсує набряк тканин.

Однак у міру загоєння ран шовний матеріал залишиться в організмі в первозданному вигляді. Штучний матеріал жорсткий і має високу пам’ять, що позначається на надійності вузлів. Клініцисти часто використовують термокоагуляцію для сплаву вузлів.

Полівінілдендифлуорид (PVDF, ПВДФ)

Ще один полімер, який є шовним матеріалом у хірургії, – це полівініліденфторид (PVDF). Нитка з ПВДФ отримують методом сухого прядіння із забарвлених гранул. Такий шовний матеріал практично не схильний до старіння. Подібно до поліпропілену це гідрофобний і абсолютно інертний продукт, який, крім того, має поздовжню еластичність, яка допомагає при затягуванні вузлів. Такий матеріал завдяки своїй стійкості до старіння та високої міцності вузлів підходить для довготривалої імплантації.

PTFE

Політетрафторетилен (ПТФЕ) має низьке поверхневе тертя, хімічну інертність, біосумісність, стійкість до деградації in vivo та мінімальну пам’ять. PTFE – лідер у багатьох лікарів, хто не боїться високої ціни. Однак і цей майже досконалий матеріал має недоліки: низький статичний коефіцієнт тертя і хімічна інертність роблять вузол з нього менш надійним. [Гліколон для стоматологів]

Розсмокчеться само собою

Ну, і не можна не сказати про нитки, що розсмоктуються, у яких своя специфіка і складний хімічний склад. Наприклад візьмемо шовний матеріал вже згаданої німецької компанії Resorba.

Гліколон – мононіт, що розсмоктується, виготовлена ??з сополімеру гліколевої кислоти і Е-капролактону. Внаслідок процесу гідролізу нитка виконаного шва спочатку поступово втрачає міцність на розрив, а потім втрачається і маса. Лабораторні дослідження показують, що забарвлена ??нитка Гліколону через сім днів зберігається близько 55% вихідної міцності на розтяг, а незабарвлена ??- близько 45%. У зв’язку з цим нитки, що розсмоктуються, не рекомендується застосовувати для тривалого утримання тканин під натягом, а також у тих випадках, коли потрібно скріплення країв рани тривалістю більше семи днів.