Види пломбувального матеріалу

Ушкодження зубів карієсом обов’язково потребує стоматологічного лікування, що складається з кількох етапів. Завершальною процедурою вважається пломбування каріозної порожнини. Пломбувальний матеріал у стоматології дозволяє відновити цілісність зуба, захистити від проникнення інфекції, тим самим покращити естетичний вигляд, повернути колишню функціональність.

Завдяки можливостям сучасної стоматології, пломбувальні матеріали в сукупності з технологічним процесом дозволяють максимально точно підібрати колір, структуру та ступінь прозорості пломби індивідуально для кожного пацієнта. На даний момент існує кілька видів пломбувального матеріалу, кожен з яких має свої особливості, застосовується в залежності від розташування зуба, характеру пломбування, бажання та фінансових можливостей пацієнта.

Класифікація пломбувального матеріалу

Залежно від призначення пломби поділяють на дві категорії: тимчасові та постійні. У першому випадку використовують менш міцні матеріали, розраховані на нетривалий термін служби, легко витягуються з каріозної порожнини. Використовують для ізоляції зуба, в який закладають ліки або при ризик розвитку пульпіту. Постійні пломби складаються із міцного матеріалу, який зможе прослужити кілька років. Процес встановлення більш тривалий, оскільки має відповідати всім правилам та нормам.

При глибокому каріозному пошкодженні зуба або потребі видалити пульпу, лікар спочатку скористається тимчасовою пломбою і тільки коли буде впевнений у правильності лікування та відсутності ризиків, поставить постійний матеріал.

Тимчасові пломби

Тимчасові пломбувальні матеріали у стоматології часто називають діагностичними. У їхньому виробництві використовується штучний дентин, а у складі можуть бути лікарські добавки. Завдяки даному виду пломбувального матеріалу, лікар має можливість ізолювати порожнину зуба або зафіксувати миш’яковисту пасту, перед видаленням нерва. Даний вид пломб часто використовується для визначення конкретного захворювання і лише при глибокому карієсі або потребі тривалого лікування зуба.

Наприклад, при пошкодженні емалі та дентинних структур лікар проводить чищення каналів, потім ставить тимчасову пломбу. Якщо через кілька днів немає зубного болю, припухлості, проводитиметься установка постійної пломби. У разі появи неприємних симптомів, найімовірніше уражена пульпа, що потребує додаткового лікування з видаленням м’яких нервових тканин. Крім цього, така пломба є відмінним герметизуючим засобом, який захищає порожнину від інфекції або скупчення залишків їжі. Тимчасові пломби повинні відповідати деяким критеріям:

• Надійний ступінь герметичності.
• Стійкість перед лікарським препаратом під пломбою.
• Просте введення – легке вилучення з каріозної порожнини.
• Відсутність токсичності.
• При контакті із зубом м’якими тканинами не повинні викликати алергічної реакції.
• Мати швидке затвердіння.

Тимчасова пломба може закладатися на різний проміжок часу, від кількох днів, до кількох тижнів. Такі матеріали мають зовсім інший склад, містять:

• штучний дентин;
• симпат та віноксол;
• полімери;
• спеціальні цементи.

Процес їх встановлення проводитися після чищення каналу, закладання в порожнину ліків, потім проводитися висушування. Використовуваний матеріал не негативно впливає на тканини зуба, забезпечує хорошу герметизацію і не заважає зчепленню зубів. Видалення пломбувальних матеріалів проводиться перед постановкою постійної пломби. Недоліком тимчасових пломб вважається відсутність міцності. При жуванні вони повільно руйнуються.

Постійні пломби

Постійні пломби, на відміну від тимчасових, відрізняються міцністю. Встановлення таких матеріалів проводитиметься на кілька років. Вони мають різну основу та склад, можуть використовуватись на первинному етапі лікування або після зняття тимчасової пломби. На даний момент використовується кілька видів постійних пломб, що відрізняються матеріалом, цільовим призначенням, міцністю, вартістю. Основною метою таких пломб вважається герметичне закупорювання порожнини зуба, яке з’явилося при розвитку карієсу або депульпування, а також захист від хвороботворних бактерій.

Чищення зубної порожнини з наступним постійним пломбуванням захищає зуб від подальшого руйнування та ураження карієсом.

Ще одним призначенням постійної пломби є естетична функція. Для жувальних зубів використовуються різні види цементного матеріалу, а передніх – фотополімерні (світлові) пломби, при цьому їх колір підбирається до природного відтінку інших зубів. Постійні пломби повинні відповідати наступним характеристикам:

• відсутність токсичного на організм;
• міцність до механічного чи хімічного впливу;
• високі естетичні якості.

Якщо в процесі пломбування лікар суворо дотримувався всіх правил, використали якісний матеріал, постійна пломба може стояти багато років. У випадку, коли вона через пару тижнів або місяців була втрачена, найімовірніше лікар порушив технологію, використовувався неякісний матеріал або стоматолог не розрахував механічні навантаження.